Швидка діагностика, фрагментарна підтримка: перегляньте наш вебінар про дрібноклітинний рак легенів

Дрібноклітинний рак легенів може швидко прогресувати. Діагностика, обстеження та прийняття рішень щодо лікування можуть відбуватися протягом дуже короткого часу. Однак отримання інформації, підтримка та доступ до лікування не завжди забезпечуються так само швидко.

3 вересня 2026 року організація «Lung Cancer Europe» зібрала разом фахівців у галузі клінічної практики та наукових досліджень, а також людей, які мають особистий досвід боротьби з дрібноклітинним раком легенів, щоб обговорити, що змінюється, де залишаються прогалини та що потрібно вдосконалити в усій Європі.

Перегляньте вебінар

Під час обговорення були розглянуті такі питання:

• затримки в постановці діагнозу та лікуванні

• комунікація та спільне прийняття рішень

• доступ до клінічних випробувань та нових методів лікування

• зростаюче використання штучного інтелекту для обробки медичної інформації

• практична та емоційна підтримка

• стигматизація, пов’язана з раком легенів

• відмінності в наданні медичної допомоги між країнами та всередині них

Коли час має вирішальне значення

Доктор Інес Сусена Перейра, пульмонолог і фахівець з торакальної онкології з Лісабона, пояснила, чому у випадку дрібноклітинного раку легенів особливо важливо не допускати затримок.

Спочатку симптоми можна помилково сприйняти за ознаки інших захворювань. Подальші затримки можуть виникати через те, що пацієнти чекають на прийом у фахівців, обстеження, біопсію або повне визначення стадії захворювання.

Діагностика та визначення стадії захворювання можуть проводитися одночасно, щоб лікування можна було розпочати якомога швидше.

«У разі дрібноклітинного раку легенів час має вирішальне значення», — сказала вона. «Нам потрібно вчасно розпізнавати симптоми, ефективно координувати діагностику та визначення стадії захворювання, надавати підтримку пацієнтам та особам, які доглядають за ними, а також забезпечити кожному справедливу можливість отримати правильне лікування в потрібний час».

Вона також говорила про необхідність чіткого та чуйного спілкування. Це не повинно обмежуватися однією розмовою на етапі постановки діагнозу. Питання та занепокоєння пацієнтів змінюються у міру проходження лікування, тому спілкування має тривати протягом усього періоду надання медичної допомоги.

Спільне прийняття рішень, навіть коли варіантів небагато

Доктор Джузеппе Ламберті, онколог і професор Болонського університету, виступив із доповіддю про спільне прийняття рішень та клінічні випробування.

Спільне прийняття рішень не означає просто надати пацієнту перелік методів лікування й очікувати, що він сам зробить вибір. Медичні працівники повинні пояснити, чому саме рекомендується той чи інший метод лікування, яких результатів можна досягти, які можливі побічні ефекти та чому інші варіанти можуть бути менш підходящими.

Це залишається важливим, коли доступна лише невелика кількість методів лікування.

Клінічні випробування також слід розглядати з огляду на індивідуальні особливості кожної людини. Як зазначив доктор Ламберті:

«Пацієнт має відповідати вимогам клінічного дослідження, але й клінічне дослідження має відповідати потребам пацієнта».

Це означає, що слід враховувати не лише критерії відбору, а й стан здоров’я пацієнта, попередні курси лікування, його пріоритети та практичні обставини. Участь у клінічному дослідженні може передбачати додаткові візити до лікаря, обстеження, аналізи або біопсії, і про це необхідно пояснити з самого початку.

Досвід Ірини у Фінляндії

У квітні 2025 року Ірині, якій на той час було 45 років, поставили діагноз «дрібноклітинний рак легенів».

Вона розповіла, що симптоми, зокрема втома та кашель, який поступово посилювався, турбували її приблизно 18 місяців до встановлення діагнозу. Спочатку їй поставили діагноз «астма», а згодом її госпіталізували через утруднене дихання.

Як тільки вона потрапила до спеціалізованої медичної установи, обстеження та лікування пройшли швидко. Однак вона розповіла про труднощі, з якими зіткнулася до того, як потрапила туди, а також про існуючі обмеження щодо доступу до деяких видів лікування у Фінляндії.

Ірина використовує штучний інтелект, щоб краще розуміти медичну термінологію, систематизувати інформацію та шукати клінічні випробування. Потім вона передає цю інформацію своєму лікарю, щоб вони могли разом її обговорити.

Вона також отримала рекомендації щодо харчування та пройшла курс фізіотерапії, що допомогло їй впоратися з побічними ефектами лікування. Однак вона пояснила, що людям, можливо, доведеться самостійно звертатися за такою підтримкою, оскільки її не завжди пропонують автоматично.

Її порада тим, кому щойно поставили діагноз, була простою:

«Не втрачайте надію. Зараз існують методи лікування».

Прогрес має значення лише тоді, коли люди мають до нього доступ

Доктор Місті Дон Шилдс — лікар-науковець з Індіанського університету, яка лікує пацієнтів із дрібноклітинним раком легенів та очолює дослідження в галузі резистентності до лікування. Вона також є засновницею спільноти «Small Cell SMASHERS», а її батько помер від цієї хвороби, коли їй було 15 років.

Вона розповіла про останні досягнення в галузі імунотерапії, препаратів, що активують Т-клітини, та інших нових підходів. Однак вона чітко зазначила, що прогрес у лікуванні не має великого значення, якщо він не доходить до тих, хто його потребує.

Доступ до лікування може суттєво відрізнятися в різних країнах і навіть у різних лікувальних закладах. Системи охорони здоров’я також повинні бути готовими безпечно надавати нові методи лікування, коли вони стануть доступними.

Доктор Шилдс закликав розробляти клінічні випробування з урахуванням реалій життя людей. Надто жорсткі критерії можуть виключити з участі людей, які, можливо, ще почуваються достатньо добре, щоб взяти участь у випробуванні, і потенційно могли б отримати від цього користь.

Вона також наголосила, що лікування — це не лише продовження життя:

«Ми хочемо більше часу, але щоб це був якісний час».

Фізіотерапія, консультації з питань харчування, емоційна підтримка та допомога сім’ям — все це має бути частиною догляду, а не тим, що люди мусять шукати самостійно.

Що розповіли нам люди, які страждають на дрібноклітинний рак легенів (SCLC)

Вебінар базувався на результатах попереднього опитування, проведеного організацією «Lung Cancer Europe», а також на рекомендаціях Консультативної ради пацієнтів та осіб, які доглядають за хворими на дрібноклітинний рак легенів.

Опитування було проведено у 20 європейських країнах 14 мовами. Ми отримали 67 відповідей від людей, які живуть із дрібноклітинним раком легенів (SCLC), осіб, які доглядають за ними, та рідних, які втратили близьких.

Серед висновків:

• Більше половини з 37 осіб, хворих на дрібноклітинний рак легенів, зазначили, що після встановлення діагнозу їм не запропонували жодної підтримки.

• Майже дві третини опитаних зазначили, що рішення щодо лікування в основному приймає їхній лікар.

• Лише дуже небагато хто отримав інформацію про клінічні випробування.

• Більше ніж кожен четвертий респондент повідомив, що стикався зі стигматизацією.

• Майже кожен четвертий використовував інструменти штучного інтелекту як основне джерело інформації.

Однією з головних тем, що неодноразово порушувалася під час засідань Консультативної ради, була необхідність покращення ефективності існуючих механізмів надання допомоги, підтримки та лікування на практиці.

У нашому повному звіті узагальнено результати опитування та досвід, яким поділилися члени Консультативної ради. Звіт буде опубліковано найближчим часом.

Слайди з вебінару

Завантажте слайди, опубліковані організацією «Lung Cancer Europe» під час вебінару, зокрема результати нашого європейського опитування щодо дрібноклітинного раку легенів (SCLC) та висновки Консультативної ради пацієнтів та осіб, які доглядають за хворими

Натисніть, щоб переглянути та завантажити слайди.

Питання, поставлені під час вебінару

Ми отримали більше запитань, ніж змогли відповісти під час прямої трансляції. Наші доповідачі люб’язно допомогли нам відповісти на ті запитання, на які ми не встигли відповісти:

Діагностика, визначення стадії захворювання та молекулярні дослідження

• Чи не недооцінюємо ми наразі роль клінічно значущих генетичних мутацій у дрібноклітинному раку легенів (SCLC) через те, що комплексне молекулярне тестування не проводиться на регулярній основі? Чи може це бути однією з прогалин між новими методами лікування та реальним клінічним досвідом?

  Генетичні зміни в дрібноклітинному раку легенів (SCLC), що піддаються цільовій терапії, зустрічаються вкрай рідко, і більшість із них виявляють у пухлинах у людей, які ніколи не палили або давно кинули палити. Ефективність цільових методів лікування цих мутацій при SCLC ще не доведена і залишається значною мірою спірною, хоча існують певні дані щодо інгібіторів ROS-1. Саме тому комплексне молекулярне секвенування не проводиться в рутинному порядку.

  
  Відповів Джузеппе Ламберті.

• Який вид ПЕТ-сканування ви рекомендуєте для діагностики метастазів: DOTA чи FAPI?

  Зазвичай це ПЕТ-сканування з використанням ФДГ (глюкози).
  

  Відповідає доктор Місті Шилдс.

• Якщо у дрібноклітинному раку легенів (SCLC) існують різні біологічні підтипи, які можуть впливати на вибір найбільш ефективного лікування, то чому тестування на визначення підтипу не проводиться в стандартному порядку і чому більшість пацієнтів все ще отримують практично однакове лікування?

  У США зараз триває клінічне випробування SWOG S2409 (PRISM), присвячене саме цьому питанню. У ширшому контексті визначення підтипів пухлин ще не стандартизовано, а тести, що використовуються для цього, не застосовуються рутинно і не є широко доступними. Також поки що немає переконливих доказів того, що пацієнти з дрібноклітинним раком легенів (SCLC) повинні отримувати різне лікування залежно від підтипу пухлини, тому на даний момент фахівці чекають на отримання додаткових даних, придатних для клінічного застосування.
  

  Відповідають д-р Місті Шилдс та Джузеппе Ламберті.

Клінічні випробування

• Щодо АДК нового покоління та комбінацій імуно-хіміотерапії: які кінцеві точки, на вашу думку, найкраще передбачають реальну клінічну користь при рецидивному дрібноклітинному раку легенів (SCLC), і які біологічні або методологічні критерії стають вирішальними при розробці дизайну досліджень фази III?

  Це складне питання, яке охоплює безліч змінних. Зазвичай більшість експертів, які аналізують результати клінічних випробувань, сподіваються побачити поліпшення показників виживаності. Також важливо, щоб дослідження відображали динаміку розвитку доступних варіантів лікування для пацієнтів із дрібноклітинним раком легенів.

  
  Відповідає доктор Місті Шилдс.

• Яка підтримка є найбільш корисною для учасників клінічних випробувань, особливо з точки зору сприяння їхньому подальшому участі у випробуванні?

  Найкраща порада для учасників клінічного випробування — обговорити зі своїм лікарем-дослідником будь-які прояви токсичності або інші проблеми, що впливають на їхню здатність продовжувати участь у випробуванні. Якщо побічні ефекти стають надто важкими для перенесення або лікування більше не приносить користі, можливо, краще вийти з випробування та розглянути інші варіанти. Підтримка з боку близьких та лікуючого лікаря є найважливішим фактором, а деякі випробування також пропонують фінансову допомогу для покриття витрат, пов’язаних із візитами та процедурами в рамках випробування.

  
  Відповів Джузеппе Ламберті.

• Де можна знайти достовірну інформацію про клінічні випробування щодо дрібноклітинного раку легенів (SCLC), що проводяться у їхній країні?

  На сайті ClinicalTrials.gov (https://clinicaltrials.gov) розміщено перелік більшості клінічних випробувань у всьому світі, а для Європи реєстр за адресою https://www.clinicaltrialsregister.eu/ дає змогу здійснювати пошук за захворюванням та країною. Навігація цими веб-сайтами не завжди є простою, тому варто також обговорити можливі варіанти з лікуючим лікарем, який допоможе розібратися у доступності випробувань та критеріях участі.

  
  Відповів Джузеппе Ламберті.

Нові методи лікування та проекти, що знаходяться на стадії розробки

• Які нові молекулярні мішені, окрім B7-H3 та DLL3, видаються найбільш перспективними для терапій нового покоління при дрібноклітинному раку легенів (SCLC) і наскільки вони наблизилися до клінічного застосування?

  Наразі у стадії клінічних досліджень перебувають кілька кон’югатів антитіл із лікарськими препаратами, а також терапія CAR-Т-клітинами, терапія NK-клітинами (природними кілерами), терапія радіолігандами та інші методи.

  
  Відповідає доктор Місті Шилдс.

Сучасні методи лікування та стандарти медичної допомоги

• Один із учасників зазначив, що пройшов 18 курсів лікування етопозидом і карбоплатином. Чи це більше, ніж звичайні 4–6 циклів?

  Це правильно. У мене було шість циклів, лікування проводилося протягом трьох днів у кожному циклі, тобто загалом 18 днів лікування.

  Відповіла Ірина.

  Ймовірно, це означає 6 курсів лікування, кожен з яких триває 3 дні, що в сумі становить 18 окремих доз.

  
  Відповідає доктор Місті Шилдс.

• Чи помічали клініцисти позитивний ефект від застосування будь-яких методів лікування дрібноклітинного раку легенів (SCLC) поза показаннями або експериментальних методів, таких як сацитузумаб говітекан (Trodelvy), CAR-T або інших новітніх підходів?

  Так. Сацитузумаб говітекан (Trodelvy) отримав від FDA статус «проривної терапії».

  
  Відповідає доктор Місті Шилдс.

Життя з дрібноклітинним раком легенів

• Які рекомендації щодо харчування вам надавали під час лікування дрібноклітинного раку легенів?

  Під час лікування мені порадили дотримуватися збалансованого, поживного раціону, причому половину тарілки мали складати овочі, а також якісні джерела білків і вуглеводів. Мені також порадили включати білок у кожен прийом їжі та їсти три-чотири рази на день.

  Раціон харчування можна було скоригувати, щоб полегшити такі побічні ефекти, як виразки в роті. Мені порадили не приймати харчові добавки, оскільки вони можуть створити додаткове навантаження на печінку.

  Я дотримувався офіційних рекомендацій. Більше інформації про харчування для людей, хворих на рак, можна отримати у Фінській асоціації боротьби з раком.

  Відповіла Ірина

  Це відображає особистий досвід Ірини. Потреби в харчуванні та рекомендації можуть змінюватися під час лікування раку. Перед тим, як змінювати раціон або приймати харчові добавки, проконсультуйтеся зі своєю медичною командою або дипломованим дієтологом.

Доступ, регулювання та відшкодування витрат

• З огляду на чинну європейську процедуру регуляторного затвердження, які реалістичні терміни появи в Італії нових методів лікування дрібноклітинного раку легенів (SCLC), таких як антитіла-ліки (ADC) нового покоління? Які регуляторні перешкоди або перешкоди, пов’язані з відшкодуванням витрат, найімовірніше вплинуть на ці терміни?

  Перш ніж лікування буде відшкодовано в Італії, має бути проведено остаточне клінічне випробування III фази, яке підтвердить ефективність препарату, після чого має бути отримано схвалення Європейського агентства з лікарських засобів (EMA), потім — схвалення Італійського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AIFA) і, нарешті, включення препарату до регіональних переліків лікарських засобів. Цей процес зазвичай триває близько двох років. У період між схваленням EMA та відшкодуванням витрат в Італії, залежно від фармацевтичної компанії, можуть бути доступні програми раннього доступу.

  
  Відповів Джузеппе Ламберті.

Біологія та епідеміологія захворювання

• Що відомо про дрібноклітинний рак легенів (SCLC) у людей, яким поставили діагноз у віці близько 30 років і які ніколи не палили? Чи є дані про те, що захворюваність у цій групі зростає, і чи впливають вік або наявність куріння в анамнезі на ефективність лікування?

  Дрібноклітинний рак легенів (ДКРЛ) у людей віком близько 30 років, які ніколи не курили, зустрічається вкрай рідко, тому наявні дані щодо цієї конкретної групи населення є дуже обмеженими. Наразі немає чітких доказів того, що пацієнти цієї групи по-іншому реагують на стандартне лікування, але молодші люди, як правило, мають кращий функціональний статус і менше супутніх захворювань. Проте нові дані свідчать про те, що ДКРЛ у людей, які ніколи не курили, може мати відмінні молекулярні характеристики порівняно з ДКРЛ, пов’язаним із курінням. Тому важливо, особливо у молодих людей без історії куріння, розглянути можливість проведення комплексного молекулярного профілювання для кращої характеристики пухлини та виявлення будь-яких клінічно значущих змін. Також важливо виключити комбіновану форму дрібноклітинного та недрібноклітинного раку легенів (SCLC/NSCLC) або іншу нейроендокринну пухлину високого ступеня злоякісності.

  
  Відповіла Інес Сусена Перейра.