Рак легенів та інновації в онкології: чому Європа повинна захищати досягнуті успіхи

Нова ера в лікуванні раку легенів

Лікування раку легенів розвивається швидше, ніж багато хто уявляє.

Протягом останнього десятиліття досягнення в науці та лікуванні почали змінювати можливості для людей, у яких діагностовано це захворювання. Цільові методи лікування покращують результати у деяких пацієнтів, у яких рак супроводжується певними генетичними мутаціями. Аналіз біомаркерів допомагає лікарям зрозуміти, які методи лікування можуть бути найефективнішими для кожного конкретного пацієнта. Імунотерапія кардинально змінила підхід до лікування багатьох пацієнтів із запущеною стадією захворювання, а нові методи, зокрема кон’югати антитіл із ліками та терапевтичні протиракові вакцини, проходять етапи досліджень та клінічних випробувань.

Чому це завдання залишається нагальним

Рак легенів залишається однією з найбільших онкологічних проблем Європи і досі є провідною причиною смертності від раку на всьому континенті, щорічно забираючи життя сотень тисяч людей. Багатьом людям діагноз ставлять на пізній стадії, коли можливості лікування можуть бути обмеженими, а показники виживання — нижчими. Для хворих на рак легенів та їхніх родин наслідки можуть бути руйнівними як у фізичному, так і в емоційному та фінансовому плані.

Проте є й підстави для надії. Все більше людей живуть довше, ніж це здавалося можливим ще не так давно. Раннє діагностування, вдосконалені методи скринінгу та більш індивідуалізовані методи лікування починають змінювати уявлення про медичну допомогу та виживання. У деяких країнах рак легенів дедалі частіше розглядають як захворювання, з яким можна боротися протягом тривалого часу, а не як неминучий смертний вирок.

Однак прогрес у науці не означає автоматично прогрес для всіх.

По всій Європі люди, які страждають на рак легенів, досі можуть стикатися з серйозною нерівністю в наданні медичної допомоги. Доступ до програм скринінгу значно відрізняється в різних країнах. Деякі люди стикаються із затримками в постановці діагнозу або проведенні тестування на біомаркери, що може вплинути на рішення щодо лікування. Доступ до клінічних випробувань є нерівномірним: нові ліки можуть швидко з’являтися в одній системі охорони здоров’я, тоді як в іншій вони залишаються недоступними.

Для людей, хворих на рак легенів, ці відмінності не є абстрактними проблемами політики. Вони можуть визначати, чи отримає людина належне лікування вчасно, чи матиме вона доступ до інноваційних методів лікування і, зрештою, чи матиме вона кращі шанси на виживання.

Європейська політика у сфері боротьби з раком має стосуватися не лише фінансування наукових досліджень, інвестиційних стратегій чи планування систем охорони здоров’я. Вона має бути спрямована на те, щоб інновації досягали людей достатньо швидко, аби суттєво змінити їхнє життя. А також на те, щоб наукові прориви не залишалися зосередженими лише в невеликій кількості країн або спеціалізованих центрів. Нам потрібно зберегти динаміку розвитку в той час, коли системи охорони здоров’я по всій Європі перебувають під дедалі більшим тиском.

Пандемія COVID-19 продемонструвала, наскільки вразливими до зривів можуть бути послуги з лікування раку. У багатьох країнах було призупинено програми скринінгу, затримано постановку діагнозів та перервано лікувальні процеси. Водночас Європа стикається з більш глобальними викликами, зокрема з нестачею кадрів, зростанням витрат на охорону здоров’я та посиленням світової конкуренції у сфері медичних інновацій.

Саме тому новий програмний документ «Європа на роздоріжжі: забезпечення сталого лідерства в лікуванні раку та інноваціях» є настільки актуальним для раку легенів.

Цей документ, ініційований та профінансований компанією AstraZeneca і розроблений у співпраці з експертами з онкології, активістами та політичними лідерами з усієї Європи, присвячений тому, які подальші кроки має зробити Європа, щоб зберегти досягнутий прогрес у лікуванні раку, оскільки термін дії Європейського плану боротьби з раком добігає кінця у 2027 році.

У статті стверджується, що Європа не може дозволити собі розслабитися. Хоча завдяки європейському «Плану боротьби з раком» було досягнуто значного прогресу, ще потрібно докласти чимало зусиль, щоб інновації перетворилися на кращі результати для хворих на рак у всіх державах-членах. Це передбачає посилення співпраці в галузі досліджень, покращення доступу до діагностики та лікування, підтримку клінічних випробувань, а також забезпечення готовності систем охорони здоров’я до надання дедалі більш персоналізованої допомоги хворим на рак.

Для спільноти хворих на рак легенів ці пріоритети мають особливе значення. Наприклад, тестування на біомаркери зараз відіграє ключову роль у прийнятті багатьох рішень щодо лікування, проте доступ до таких тестів та їхня якість можуть суттєво відрізнятися в різних країнах Європи. Без своєчасного та точного тестування люди можуть втратити можливість отримати терапію, яка могла б їм допомогти. Аналогічно, доступ до мультидисциплінарної медичної допомоги, знань фахівців та сучасних схем лікування залишається нерівномірним.

Організації пацієнтів також відіграють надзвичайно важливу роль. Люди, які страждають на рак легенів, мають власний досвід, який може допомогти у формуванні більш ефективної політики та вдосконаленні систем охорони здоров’я. Вони повинні відігравати ключову роль у дискусіях щодо доступу до медичної допомоги, її якості, пріоритетів наукових досліджень та перешкод, з якими люди продовжують стикатися.

Для організації «Lung Cancer Europe» позиція є чіткою: Європа повинна й надалі визначати темпи розвитку онкологічної допомоги, забезпечуючи швидше та справедливіше поширення інновацій серед населення.