Чи може аналіз крові виявити мікросередовище пухлини? Що означають нові дослідження для лікування раку легенів

Зображення, отримане за допомогою флуоресцентної мікроскопії, на якому показано поперечний зріз пухлини: ракові клітини позначені фіолетовим кольором, імунні клітини — червоним і синім, а клітини строми — зеленим і помаранчевим. Це ілюструє складну клітинну організацію мікросередовища пухлини.

Дослідження, опубліковане сьогодні в журналі «Nature», привертає значну увагу наукової спільноти.

У ній розглядається питання, яке має велике значення для людей, хворих на рак легенів: чи можна дізнатися більше про поведінку пухлини, не вдаючись щоразу до її біопсії?

Що таке мікросередовище пухлини?

Пухлина складається не лише з ракових клітин. Ці клітини оточує та взаємодіє з ними складне співтовариство імунних клітин, структурних клітин та інших біологічних компонентів. Разом вони утворюють те, що дослідники називають мікросередовищем пухлини (TME).

ТМЕ може впливати на те, як розвивається та поширюється рак, а також (що особливо важливо) на те, як він реагує на лікування, зокрема на імунотерапію. Більш глибоке розуміння цього явища може допомогти передбачити, кому певні методи лікування принесуть користь, а кому — ні.

Проблема: для розуміння мікросередовища пухлини зазвичай потрібна пухлинна тканина

Для дослідження мікросередовища пухлини (TME) дослідникам і клініцистам зазвичай потрібна біопсія — зразок пухлинної тканини. Однак біопсії мають свої обмеження. Їх проведення може бути складним або ризикованим, особливо у випадку раку легенів. Одноразова біопсія дозволяє отримати зразок лише однієї частини пухлини в певний момент часу і може не відображати загальну картину перебігу захворювання. Повторні біопсії протягом курсу лікування часто є недоцільними.

Це означає, що існує реальний розрив між тим, що ми хотіли б знати про ТМЕ, та тим, що ми реально можемо виміряти в клінічній практиці.

Що досліджується в новому дослідженні

У дослідженні, проведеному під керівництвом вчених Стенфордського університету та опублікованому в журналі «Nature» 6 травня 2026 року, представлено методологію для картографування мікросередовища пухлини (TME) з використанням машинного навчання.

Дослідники виявили дев’ять повторюваних закономірностей — так званих просторових екотипів — у тому, як різні типи клітин організовуються всередині пухлин та навколо них. Ці закономірності були виявлені у багатьох видах раку, зокрема у раку легенів, і пов’язані з відмінностями у клінічних результатах та реакції на імунотерапію.

Найважливішим висновком є те, що для виявлення цих закономірностей, можливо, не потрібна пухлинна тканина. Використовуючи методику, відому як профілювання метилювання безклітинної ДНК (cfDNA), яка передбачає аналіз фрагментів ДНК, що потрапляють у кровотік, дослідники розробили інструмент на основі глибокого навчання — Liquid EcoTyper, здатний ідентифікувати ці просторові екотипи за зразком крові.

У групі пацієнтів із меланомою, які отримували імунотерапію, рівні екотипів у крові до початку лікування були тісно пов’язані з тим, чи отримали пацієнти користь від лікування.

Що це може означати для раку легенів

Рак легенів було включено до кількох частин аналізу. Аденокарцинома легенів та плоскоклітинний рак легенів фігурують в аналізі виживаності, а недрібноклітинний рак легенів було включено до порівняння біомаркерів імунотерапії, де деякі просторові екотипи показали кращі результати, ніж мутаційне навантаження пухлини та експресія PD-L1, у прогнозуванні загальної виживаності на основі наборів даних щодо раку легенів, меланоми та раку сечового міхура.

Важливо чітко розуміти, на якому етапі зараз перебуває дослідження. Компонент рідкої біопсії в рамках цього дослідження пройшов валідацію на когорті пацієнтів із меланомою. Результати рідкої біопсії, що стосуються саме раку легенів, ще не опубліковано. Це дослідження перебуває на ранній стадії і ще не готове до рутинного клінічного застосування.

Однак цей напрямок є дуже важливим. Для пацієнтів із раком легенів, у яких проведення повторних біопсій часто ускладнене, а гетерогенність пухлин — тобто варіації як усередині пухлин, так і між ними — є загальновизнаною проблемою, менш інвазивні методи вивчення біології раку можуть мати реальні наслідки для індивідуалізації лікування.

Як зазначив під час публікації провідний кардіолог і науковець Ерік Топол: у цій галузі вже давно відомо, наскільки важливим є мікросередовище пухлини, але досі не було неінвазивного способу його оцінки.

Чому це важливо: доступ до якіснішої інформації

У організації «Lung Cancer Europe» ми переконані, що краща інформація сприяє покращенню якості медичної допомоги. Доступ до тестування на біомаркери — тобто розуміння біологічних особливостей раку конкретного пацієнта — є однією з наших основних вимог. Це закріплено в нашому Статуті та в наших ключових посланнях, оскільки на даний момент доступ до цієї інформації є нерівномірним і нерівноправним у різних країнах Європи.

Такі дослідження вказують на майбутнє, в якому розуміння мікросередовища пухлини може стати доступнішим, повнішим і менш обтяжливим для людей, хворих на рак легенів.

Організація «Lung Cancer Europe» є партнером проекту SPACETIME — науково-дослідного проекту, що фінансується ЄС, метою якого є з’ясування того, як з часом змінюється розташування клітин у мікросередовищі пухлини та як це впливає на вибір методу лікування.

На нашій щорічній конференції 2026 року у Відні доктор Фебе ван Мальдегем виступила з доповіддю про важливість розуміння мікросередовища пухлини.

Попередня
Попередня

Забруднення повітря та рак легенів у Європі: що свідчать сучасні дані

Далі
Далі

Чому люди з раком легенів піддаються підвищеному ризику внутрішньолікарняних інфекцій