Забруднення повітря та рак легенів у Європі: що свідчать сучасні дані

У квітні 2026 року Союз з міжнародної боротьби з раком (UICC) та Інститут глобального здоров’я імені Джорджа опублікували звіт «Чисте повітря в боротьбі з раком: огляд наукових даних» — найповніший на сьогоднішній день звіт про те, що нам відомо про зв’язок між забрудненням повітря та раком. Висновки, зроблені на основі 42 систематичних оглядів та метааналізів, є вражаючими.

Для тих із нас, хто займається захистом прав хворих на рак легенів, деякі з цих висновків підтверджують те, на що наука вказувала вже протягом багатьох років. Інші ж повинні спонукати політиків у всій Європі та за її межами до негайного реагування.

Висновки звіту

Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) ще у 2013 році віднесло забруднення атмосферного повітря до канцерогенів 1-ї групи. Ця класифікація ніколи не ставилася під сумнів. Новий звіт доповнює її даними щодо масштабів та сфери впливу.

Щороку у світі понад 434 000 випадків раку легенів пов’язують із забрудненням повітря. Тривалий вплив дрібних твердих частинок — PM2,5 — підвищує загальний ризик розвитку раку у людини на 11 %, а ризик смерті від раку — на 12 %. І на сьогодні дані вказують на те, що це стосується не лише легенів: забруднення повітря пов’язане з підвищеним ризиком розвитку багатьох видів раку.

Це не поодинокі випадки. Вони свідчать про масштабне навантаження, якого можна уникнути.

Історія нерівності в Європі

В Європі загальна якість повітря за останні десятиліття покращилася, і це варто відзначити. Кількість смертей у ЄС, пов’язаних із PM2,5, зменшилася на 45 % у період з 2005 по 2022 рік. Однак прогрес розподілився нерівномірно, і розрив не зменшується, а навпаки — збільшується.

Країни Східної та Південно-Східної Європи несуть найважче навантаження на здоров’я населення, пов’язане із забрудненням повітря на континенті. Рівні PM2,5 у деяких регіонах Східної Європи у кілька разів перевищують показники на заході. У 2022 році в Боснії та Герцеговині було зафіксовано середнє значення PM2,5 на рівні 32 мкг/м³. У Сербії цей показник становив 23 мкг/м³. Натомість в Ісландії було зафіксовано 3 мкг/м³, у Фінляндії та Швеції — по 5 мкг/м³.

У переглянутій Директиві ЄС щодо якості повітря, прийнятій у 2024 році, встановлено новий граничний рівень вмісту PM2,5 у розмірі 10 мкг/м³ до 2030 року — цей стандарт на сьогодні значно перевищується у більшості країн Східної Європи.

Для людей, які живуть із раком легенів у цих регіонах, це є частиною ширшої картини комплексних несприятливих умов: підвищений рівень забруднення, обмежений доступ до спеціалізованої медичної допомоги, нижчі показники проведення молекулярних досліджень та значні затримки в постановці діагнозу. Нерівність у якості повітря — це нерівність у боротьбі з раком.

Чому це має значення саме для раку легенів

Рак легенів залишається головною причиною смертності від раку в Європі. Це також той вид раку, який найбільш безпосередньо та очевидно пов’язаний із впливом забруднення повітря. Для людей, які ніколи не палили (а їхня частка серед діагностованих хворих постійно зростає), забруднення повітря є одним із найважливіших відомих факторів ризику.

Звіт UICC свідчить, що рак легенів — це не лише захворювання, пов’язане з поведінкою окремих осіб. Це також захворювання, зумовлене станом навколишнього середовища, провалами державної політики та системною нерівністю. Інше трактування цього питання завдає шкоди людям, які живуть із цією хворобою, та громадам, які найбільше піддаються її ризику.

Що має статися

Переглянута Директива ЄС про якість повітря створює правові рамки для змін. Однак законодавство дає результат лише тоді, коли його впроваджують, контролюють та забезпечують його дотримання — і коли громади, які найбільше постраждали, мають можливість впливати на те, як це відбувається.

У організації «Lung Cancer Europe» ми переконані, що люди, які живуть із раком легенів, та ті, хто належить до груп найвищого ризику, повинні брати участь в обговоренні політики щодо якості повітря. Наукові дані на сьогодні є однозначними. Питання полягає в політичній волі.

Ми вітаємо звіт UICC і закликаємо політиків у всій Європі — особливо в тих регіонах, де рівень забруднення залишається найвищим — розглядати питання якості повітря як частину проблеми раку легенів, а не як окреме питання.