CAR-Т-клітини та рак легенів: чи може ця імунотерапія стати методом лікування майбутнього?
Терапія CAR-Т-клітинами кардинально змінила підхід до лікування деяких видів раку крові, забезпечуючи тривалий позитивний ефект у пацієнтів, які раніше мали обмежені можливості лікування. Звісно, багато хворих на рак легенів задають одне й те саме питання:
Чи можуть CAR-Т-клітини також стати методом лікування раку легенів?
Коротка відповідь: поки що ні.
Хоча терапія CAR-T наразі не є стандартним методом лікування раку легенів, дослідники з усього світу працюють над подоланням труднощів, які обмежують її ефективність у лікуванні солідних пухлин. Нове дослідження, опубліковане в журналі «Nature Cancer», знаменує черговий крок уперед, демонструючи, як вчені визначають кращі мішені для терапії CAR-T та переносять перспективні методи лікування з лабораторії на стадію ранніх клінічних випробувань.
У цій статті пояснюється, що таке CAR-Т-клітини, чому рак легенів є таким складним викликом і що найновіші дослідження можуть означати для майбутнього.
Основні висновки
Терапія CAR-T виявилася надзвичайно ефективною при лікуванні низки видів раку крові, але поки що не є стандартним методом лікування раку легенів.
Рак легенів є більш складним захворюванням, оскільки пухлини мають різноманітну природу, а пошук безпечної мішені є складним завданням.
Дослідники розробляють нові методи виявлення білків, на які CAR-Т-клітини можуть безпечно націлюватися.
Нове дослідження, опубліковане в журналі «Nature Cancer», надає докази того, що цей підхід може сприяти розвитку CAR-T-терапії при лікуванні солідних пухлин, хоча в ньому не брали участі пацієнти з раком легенів.
У рамках клінічних випробувань продовжують досліджувати, чи може терапія CAR-T з часом стати частиною лікування раку легенів.
Що таке CAR-Т-клітини?
Ваша імунна система вже містить спеціалізовані білі кров’яні клітини, які називаються Т-клітинами. Їхнє завдання полягає в тому, щоб розпізнавати та знищувати інфіковані або аномальні клітини, зокрема ракові.
Терапія CAR-Т-клітинами полягає в тому, що частину цих Т-клітин беруть із крові пацієнта та генетично модифікують у лабораторії. Модифікованим клітинам надають новий рецептор, який називається хімерним антигенним рецептором (CAR) і діє як високоспецифічна система GPS, допомагаючи їм розпізнавати певний білок на ракових клітинах. Після повернення модифікованих клітин в організм вони можуть виявляти та атакувати клітини, що містять цей мішень.
Цей підхід докорінно змінив підхід до лікування низки онкологічних захворювань крові, зокрема деяких форм лейкемії та лімфоми. У деяких пацієнтів він забезпечив тривалий позитивний ефект у тих випадках, коли інші методи лікування перестали давати результат.
То чому ж такого не сталося у випадку раку легенів?
Чому рак легенів настільки складніше лікувати за допомогою CAR-Т-клітин?
Онкологічні захворювання крові та солідні пухлини — це зовсім різні речі.
У багатьох видах раку крові майже кожна ракова клітина містить один і той самий ідентифікуючий білок. Це дає клітинам CAR-T чітку мішень.
Рак легенів — це набагато складніше захворювання.
Дослідникам доведеться подолати кілька серйозних викликів, перш ніж терапія CAR-T зможе стати стандартним методом лікування.
Визначення правильної цілі
Мабуть, найбільшою проблемою є виявлення білка, який присутній на ракових клітинах, але відсутній у здорових тканинах.
Якщо CAR-Т-клітини атакують білок, який також присутній у нормальних органах, вони можуть пошкодити не тільки ракові клітини, а й здорові.
Це одна з головних причин, через яку розвиток CAR-T-терапії для лікування солідних пухлин, таких як рак легенів, відбувається повільніше.
Кожна пухлина — це окремий випадок
Немає двох однакових випадків раку легенів.
Навіть у межах однієї пухлини різні групи ракових клітин можуть мати різні генетичні зміни та продукувати різні білки. Якщо CAR-Т-клітини розпізнають лише одну мішень, деякі ракові клітини можуть уникнути лікування.
Мікросередовище пухлини
Пухлини легенів не просто ростуть.
Вони створюють навколишнє середовище, яке пригнічує імунну систему. Ракові клітини можуть залучати інші клітини, які знижують імунну активність, генерують сигнали, що вимикають Т-клітини, та ускладнюють імунним клітинам доступ до пухлини.
Дослідники часто описують це як імуносупресивне мікросередовище пухлини.
Навіть надзвичайно ефективні CAR-Т-клітини можуть мати труднощі з функціонуванням, якщо вони виснажуються або втрачають активність незабаром після досягнення пухлини.
Рак змінюється з плином часу
Рак — це не статичний процес.
У міру продовження лікування пухлини еволюціонують. Одні клітини гинуть, а в інших виникають нові генетичні зміни, що дають їм змогу виживати.
Це означає, що мішень, яка на початку лікування виглядає ідеальною, згодом може втратити свою цінність, якщо ракові клітини перестануть її продукувати.
Щоб терапія CAR-T була ефективною, дослідникам потрібні мішені, які залишаються стабільними з плином часу.
То що ж змінилося?
Саме тут нове дослідження, опубліковане в журналі «Nature Cancer», стає цікавим.
Замість того, щоб задаватися питанням, чи можна використовувати існуючий білок як мішень, дослідники спочатку поставили інше питання:
Чи можна виявити білки, які активуються самим раком і залишаються присутніми протягом усього перебігу захворювання?
Команда дослідників вивчила рідкісний вид раку, спричинений специфічною генною фузією, та виявила білок під назвою GPNMB, який виявляв високий і стабільний рівень експресії у всіх зразках пухлин. Потім вони розробили CAR-Т-терапію, спрямовану проти цієї мішені, ретельно випробували її на лабораторних моделях і перейшли до першого клінічного дослідження на людях.
У супровідній незалежній статті рубрики «News & Views» це називають важливим кроком, оскільки визначення відповідних мішеней залишається однією з найбільших перешкод на шляху розробки CAR-T-терапії для лікування солідних пухлин. Цікаво, що в ній також згадується окреме дослідження гліобластоми, в ході якого GPNMB було незалежно визнано перспективною мішенню для CAR-T-терапії, що підкріплює впевненість у тому, що цей білок заслуговує на подальше вивчення.
Додаткова література
Що може означати нове відкриття, пов’язане з залізом, для імунотерапії раку легенів?
У статті розглядається, як вчені намагаються вдосконалити імунотерапію раку, допомагаючи імунним клітинам залишатися активними всередині пухлин. Це хороший матеріал для того, щоб зрозуміти, чому CAR-Т-клітини часто не можуть ефективно боротися з солідними пухлинами.
Дослідження біомаркерів раку легенів розвиваються швидше, ніж будь-коли раніше
У статті пояснюється, чому аналіз біомаркерів набуває дедалі більшого значення для прийняття рішень щодо лікування та розробки майбутніх персоналізованих методів терапії.
Мікробіом і рак легенів: як кишкові бактерії можуть змінити підхід до лікування
У статті розглядаються дедалі численніші дані про те, що мікробіом кишечника може впливати на ефективність деяких методів лікування раку, зокрема імунотерапії.
Розуміння середовища, в якому знаходяться клітини раку легенів
Дізнайтеся, як мікросередовище пухлини може допомагати раковим клітинам уникнути дії імунної системи та чому вчені шукають способи подолати цей бар’єр