Спекотніше літо, брудніше повітря: спекотні періоди та рак легенів у Європі
На момент написання цієї статті, у червні 2026 року, значна частина південної Європи готується до температур, що наближаються до 40 °C, лише через кілька тижнів після того, як континентом прокотилася смертоносна спека на початку літа. В Іспанії, Франції, Португалії та Італії знову оголошено попередження про спеку, а ночі настільки теплі, що майже не приносять полегшення.
Екстремальна спека сама по собі є небезпечною. Але справа не лише в комфорті чи навіть у тепловому ударі. Більш спекотне літо також змінює повітря, яким ми дихаємо, а це має прямий вплив на здоров’я легенів та на розвиток раку легенів.
Чому в Європі постійно трапляються спекотні періоди
Спекотні періоди такого масштабу вже не є рідкісним явищем. У міру того, як парникові гази нагрівають планету, періоди екстремальної спеки настають раніше, тривають довше і супроводжуються вищими температурами. Те, що колись вважалося винятком, стає звичною рисою європейського літа.
Ця тенденція має приховані негативні наслідки для легенів, оскільки спека та забруднення повітря йдуть рука об руку.
Як спека погіршує якість повітря, яким ми дихаємо
У спекотні, безвітряні та сонячні дні вихлопні гази та промислові викиди вступають у реакцію з сонячним світлом, утворюючи приземний озон — головний компонент літнього смогу. Чим спекотніше й яскравіше, тим більше накопичується озону.
Спека також спричиняє посуху, а посуха сприяє виникненню лісових пожеж. Ці пожежі наповнюють повітря дрібними частинками забруднення, відомими як PM2,5, які можуть поширюватися на великі відстані, далеко за межі самого вогнища пожежі.
Як озон, так і забруднення частинками ускладнюють дихання. Вони можуть викликати кашель, задишку та напади астми, створювати навантаження на серце та погіршувати перебіг існуючих захворювань легенів. Для людей, які вже хворіють на рак легенів, дні з поганою якістю повітря можуть бути особливо важкими.
Зв’язок із раком легенів
Цей зв’язок є набагато глибшим, ніж просто симптоми, що виникають у дні з поганою якістю повітря. Забруднення атмосферного повітря визнано причиною раку ще з 2013 року, коли Міжнародне агентство з дослідження раку віднесло його до канцерогенів 1-ї групи — тієї самої категорії, що й тютюн.
У квітні 2026 року масштаби цієї проблеми були висвітлені в масштабному огляді, проведеному Союзом з міжнародної боротьби з раком та Інститутом глобального здоров’я імені Джорджа. На основі 42 систематичних оглядів та метааналізів у ньому було встановлено, що щорічно понад 434 000 випадків раку легенів у всьому світі пов’язані із забрудненням повітря, а також з’ясовано, що тривалий вплив частинок PM2,5 підвищує загальний ризик розвитку раку у людини приблизно на одну десяту. За оцінками, на забруднення повітря припадає 27,5 % випадків раку легенів, яких можна було б уникнути, серед жінок та 15,8 % — серед чоловіків.
Це також є ключовим фактором зростання захворюваності на рак легенів серед людей, які ніколи не курили, частка яких серед діагностованих хворих постійно зростає. Для них забруднення повітря є одним із найважливіших відомих факторів ризику. Рак легенів — це не лише захворювання, пов’язане з поведінкою окремої людини. Це також захворювання, пов’язане з екологією та політикою.
Ми виклали всі факти у нашій попередній статті «Забруднення повітря та рак легенів у Європі: що свідчать сучасні дані».
Історія про нерівність у Європі
Протягом останніх десятиліть якість повітря в Європі покращилася, і цей прогрес є реальним. У період з 2005 по 2022 рік кількість смертей у ЄС, пов’язаних із вдиханням дрібних твердих частинок, зменшилася майже наполовину.
Однак ці досягнення розподілилися нерівномірно. На Східну та Південно-Східну Європу припадає, безперечно, найважчий тягар: у деяких регіонах рівень забруднення в кілька разів перевищує показники найчистіших районів на півночі. Місце проживання людини може впливати на ступінь її впливу на навколишнє середовище, а отже, і на рівень ризику.
Ця розбіжність рідко існує окремо. У тих самих регіонах часто спостерігається гірший доступ до спеціалізованої медичної допомоги, нижчі показники проведення молекулярних досліджень та довші терміни встановлення діагнозу. Нерівність у якості повітря — це нерівність у боротьбі з раком.
Що має статися
У Європі вже існують правові рамки для змін. Переглянута Директива про якість атмосферного повітря, прийнята у 2024 році, наближає стандарти ЄС до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та встановлює граничне значення для вмісту дрібних твердих частинок на рівні 10 мікрограмів на кубічний метр, яке має бути досягнуто до 2030 року. На значній частині континенту це значення все ще перевищується.
Закон є ефективним лише тоді, коли його виконують, контролюють та забезпечують дотримання, а також коли громади, які найбільше страждають від його наслідків, мають право голосу щодо того, як це відбувається. Оскільки спекотні хвилі стають невід’ємною частиною європейського літа, боротьба зі зміною клімату та забезпечення чистого повітря — це не окремі проблеми, а частина тієї самої боротьби з раком легенів.
Це є частиною більш широкої тенденції. У своїй стратегії до 2028 року Союз з міжнародної боротьби з раком розглядає рак легенів, боротьбу з тютюнопалінням та забруднення повітря як єдиний взаємопов’язаний пріоритет, а огляд наукових даних містить заклик включити цілі щодо якості повітря до національних планів боротьби з раком та забезпечити їх виконання відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Питання чистого повітря більше не розглядається окремо від боротьби з раком легенів. Воно є її невід’ємною частиною.
У організації «Lung Cancer Europe» ми переконані, що люди, які живуть із раком легенів, та ті, хто належить до груп найвищого ризику, повинні брати участь у дискусії щодо якості повітря в Європі. Докази цього вже не підлягають сумніву. Залишається лише воля до дій.