Група дослідників створила «віртуальну біотехнологічну компанію», в якій тисячі агентів штучного інтелекту спільно працюють над різними етапами розробки лікарських препаратів.
У дослідженні, опублікованому в журналі «Science», система проаналізувала дані 55 984 клінічних випробувань. Дослідники також доручили їй дослідити білок B7-H3, який уже вивчається як потенційна мішень для лікування раку легенів.
Результати є цікавими. Однак штучний інтелект не відкрив сполуку B7-H3, не створив нового лікарського засобу і не довів ефективність лікування. Його пропозиція ще не була перевірена експериментально.
Чим насправді займалися 37 000 агентів штучного інтелекту?
«Virtual Biotech» було створено так, щоб працювати на зразок біотехнологічної компанії.
Штучний інтелект, який виконував роль «головного науковця», розподіляв завдання між командами, що займалися такими напрямками, як цілі лікування, розробка лікарських препаратів та клінічні випробування. Понад 37 000 агентів окремо проаналізували клінічні випробування на пізніх стадіях.
Потім дослідники поставили перед системою більш конкретне завдання: оцінити, чи може CD276, більш відомий як B7-H3, стати корисною мішенню для лікування раку легенів.
B7-H3 не був новим відкриттям. У попередніх дослідженнях уже було виявлено високий рівень цього білка в деяких пухлинах легенів, і було висловлено припущення, що він може допомагати раку уникнути дії імунної системи.
Система проаналізувала наявні генетичні, одноклітинні, просторові та клінічні дані. Вона підтвердила, що B7-H3 є можливою мішенню, та запропонувала використовувати для його ураження кон’югат антитіла з ліками (ADC).
ADC поєднує антитіло, яке розпізнає певну мішень, із препаратом, що знищує ракові клітини. Антитіло призначене для транспортування препарату до клітин, що мають цю мішень.
У нашій статті про TROP2 та рак легенів детальніше розглядається принцип дії АДК та питання, пов’язані з їхнім застосуванням.
Препарат B7-H3 вже проходить клінічні випробування для лікування дрібноклітинного раку легенів
На Всесвітній конференції з раку легенів 2026 року були представлені проміжні результати фази 3 клінічних випробувань двох окремих антитіл-ліків (ADC), спрямованих на B7-H3, при рецидивному дрібноклітинному раку легенів.
У дослідженні TAISHAN-302 тамботатуг-пелітекан дозволив збільшити медіану загальної виживаності до 13,3 місяців, тоді як для топотекану цей показник становив 9,4 місяців.
У дослідженні ARTEMIS-008 медіана загальної виживаності становила 18,5 місяців при лікуванні рисвутатугом-резетеканом та 10,3 місяців при лікуванні топотеканом.
Обидва клінічні випробування проводилися в Китаї. Потрібні подальші дослідження, щоб встановити, чи результати однаково застосовні до ширших груп населення, зокрема до жителів Європи.
Ці препарати були розроблені незалежно від дослідження компанії Virtual Biotech. Отримані результати не підтверджують ефективність системи штучного інтелекту та не доводять, що її пропозиція спрацює. Однак вони показують, чому B7-H3 привертає увагу в дослідженнях раку легенів.
Це відбувається в той час, коли підходи до лікування дрібноклітинного раку легенів починають змінюватися після десятиліть обмеженого прогресу. У нашій статті про нові методи лікування дрібноклітинного раку легенів у Європі висвітлюються деякі останні досягнення та пояснюється, чому отримання дозволу в Європі не означає автоматичного доступу до цих методів.
Наш нещодавній вебінар, присвячений дрібноклітинному раку легенів, також був присвячений питанням доступу до клінічних випробувань, новим методам лікування та підтримці, якої потребують люди, коли необхідно швидко приймати рішення.
Компанія «Virtual Biotech» не розробила жодного препарату
Дослідження демонструє, чого може досягти велика команда агентів штучного інтелекту, використовуючи наявну інформацію. Воно не доводить, що запропонований ними метод лікування є безпечним або ефективним.
Новий препарат B7-H3 від компанії Virtual Biotech не було розроблено. Його пропозиція не була перевірена в ході лабораторних експериментів, досліджень на тваринах або клінічних випробувань.
У цьому процесі також брали участь науковці-люди. Вони обрали рак легенів як об’єкт дослідження для системи, перевіряли результати її роботи та залучали зовнішніх фахівців для оцінки пропозиції.
Розробка ліків — це не просто пошук ймовірної мішені. Потенційний засіб лікування ще потрібно створити, випробувати та порівняти з існуючими методами лікування. Багато ідей, що на перший погляд здаються перспективними, зазнають невдачі під час цього процесу.
Чи може штучний інтелект прискорити розробку ліків від раку легенів?
Перевага полягає у швидкості та масштабі.
Команда дослідників-людей не в змозі розподілити десятки тисяч клінічних випробувань між десятками тисяч дослідників. Система штучного інтелекту здатна організувати роботу такого масштабу та виявляти взаємозв’язки у величезних масивах даних.
Це могло б допомогти дослідникам визначити, яким напрямкам слід приділити більше уваги, з’ясувати причини успіху чи невдачі попередніх випробувань та звузити коло ідей, які будуть реалізовані в лабораторних дослідженнях.
Вона також може припускатися переконливих помилок у великих масштабах. Якість її висновків залежить від отриманих даних, поставлених питань та перевірок, що проводяться фахівцями з відповідною кваліфікацією.
У своїй заяві щодо застосування штучного інтелекту в лікуванні раку легенів організація «Lung Cancer Europe» закликає до прозорості та науково обґрунтованого підходу, ставлячи на перше місце людське судження та залучаючи людей, які страждають на рак легенів, до прийняття рішень щодо використання штучного інтелекту.
Ці принципи стосуються як досліджень у сфері лікарських засобів, так і клінічної медичної допомоги.
Кому вигідні прискорені дослідження в галузі раку легенів?
Швидше виявлення потенційної мішені для лікування — це лише частина роботи.
Два клінічні випробування 3-ї фази препарату B7-H3 були проведені в Китаї. Від того, чи з’являться додаткові дані, які регуляторні рішення будуть ухвалені та як відбуватимуться національні процедури відшкодування витрат, залежатиме, чи стануть ці методи лікування зрештою доступними для пацієнтів у Європі.
Доступ до нових методів лікування раку легенів уже зараз значно відрізняється в різних європейських країнах. «Атлас доступу до лікування » організації «Lung Cancer Europe» дає змогу порівняти інформацію щодо відшкодування витрат, тестування на біомаркери, скринінгу та клінічних випробувань у різних країнах Європи.
Штучний інтелект може допомогти дослідникам швидше пройти початкові етапи розробки ліків. Однак сам по собі він не може вирішити проблеми повільного процесу затвердження, нерівного доступу до тестування, обмеженої доступності клінічних випробувань або розбіжностей у рівні державного фінансування.
Такі самі питання виникають і в інших сферах медичного штучного інтелекту. У нашій статті про штучний інтелект у діагностичній візуалізації та про проект «Cancer Image Europe» розглядається, як якісніші дані можуть сприяти науковим дослідженням та діагностиці, а також чому питання репрезентативності, управління та доступу потребують уваги з самого початку.
Що буде далі?
Тепер «Virtual Biotech» має довести свою ефективність поза межами комп’ютерної системи.
Перш ніж можна буде визначити, чи може пропозиція B7-H3 стати методом лікування, її необхідно піддати експериментальній перевірці. Цю систему також слід випробувати для вирішення інших наукових завдань, щоб оцінити надійність її роботи.
Для людей, хворих на рак легенів, питання є простим: чи допомагає цей підхід розробляти безпечні та ефективні методи лікування, і чи доходять ці методи до тих, хто їх потребує?
Відповідь на це питання дадуть лабораторні дослідження, клінічні випробування та практичний досвід застосування, а не кількість залучених штучних інтелектів.